Кілька років тому, знайомлячись з першими моделями багатоядерних процесорів, ми й гадки не мали, що невдовзі кількість ядер на одному чипі збільшиться до десятків. Однак, як часто буває в комп'ютерній індустрії, фантастика знову стає реальністю. Вчені дослідницьких лабораторій Intel Labs представили експериментальний 48-ядерний процесор з попередньою назвою "одночиповий хмарний комп'ютер". Таке ім'я процесор отримав через те, що його конструкція повторює механізм з'єднання дата-центрів, необхідних для реалізації хмарних обчислень. Джастін Раттнер (технічний директор Intel): "Ми вважаємо, що дуже корисно будувати час від часу експериментальні процесори, адже це допомагає вдосконалювати продукцію компанії. Що ми і зробили з цим процесором - створили інноваційний дизайн. Втім, архітектура чипа дуже складна, навіть для експериментальних технологій: 1,3 млрд. транзисторів - таку спробу важко назвати тривіальною”. Експериментальний процесор може похизуватись у 10-20 разів вищою продуктивністю, в порівнянні з сучасними моделями сімейства Intel Core. Окрім того, прототип досить енергоефективний, завдяки чому 48 ядер сумарно витрачають не більше 25 Вт в режимі очікування і 125 Вт - при максимальному навантаженні. Для обміну інформацією в чипі реалізовані між'ядерні зв'язки. Рішення дозволяє збільшити продуктивність і ефективність обміну даними. Це стало можливим завдяки переміщенню інформації всередині корпуса процесора лише на кілька міліметрів, а не на десятки метрів між окремими комп'ютерами, як у сучасних центрах обробки даних. Програмне забезпечення з підтримкою такого чипа забезпечує обмін даними між ядрами за долі секунди - такі показники раніше були науковою фантастикою. Водночас, допоміжні завдання можуть виконуватися на інших ядрах. При необхідності, програми зможуть керувати живленням процесора і тактовою частотою, вимикати або обмежувати швидкість роботи ядер, істотно знижуючи енергоспоживання. На прикладі експериментального чипа Intel прагне розібратись у керуванні та координуванні роботи великої кількості ядер, адже це дозволить вивести такі технології на масовий ринок. У майбутньому ноутбуки з обчислювальною потужністю, яку пропонує такий процесор, зможуть, наприклад, "сприймати" навколишній світ так само, як це робить людський організм, реагуючи на події з високою точністю. Наступного року компанія Intel планує створити більше сотні експериментальних чипів, які будуть доступні фахівцям десятків компаній і наукових центрів. Процесори дозволять розробляти нове програмне забезпечення та моделі програмування. До прикладу, у Європі такий чип планують використовувати у Цюріхському технологічному інституті Вчені Intel Labs представили експериментальний чип. Кілька років тому, знайомлячись з першими моделями багатоядерних процесорів, ми й гадки не мали, що невдовзі кількість ядер на одному чипі збільшиться до десятків. Однак, як часто буває в комп'ютерній індустрії, фантастика знову стає реальністю. Вчені дослідницьких лабораторій Intel Labs представили експериментальний 48-ядерний процесор з попередньою назвою "одночиповий хмарний комп'ютер". Таке ім'я процесор отримав через те, що його конструкція повторює механізм з'єднання дата-центрів, необхідних для реалізації хмарних обчислень. Джастін Раттнер (технічний директор Intel): "Ми вважаємо, що дуже корисно будувати час від часу експериментальні процесори, адже це допомагає вдосконалювати продукцію компанії. Що ми і зробили з цим процесором - створили інноваційний дизайн. Втім, архітектура чипа дуже складна, навіть для експериментальних технологій: 1,3 млрд. транзисторів - таку спробу важко назвати тривіальною”. Експериментальний процесор може похизуватись у 10-20 разів вищою продуктивністю, в порівнянні з сучасними моделями сімейства Intel Core. Окрім того, прототип досить енергоефективний, завдяки чому 48 ядер сумарно витрачають не більше 25 Вт в режимі очікування і 125 Вт - при максимальному навантаженні. Для обміну інформацією в чипі реалізовані між'ядерні зв'язки. Рішення дозволяє збільшити продуктивність і ефективність обміну даними. Це стало можливим завдяки переміщенню інформації всередині корпуса процесора лише на кілька міліметрів, а не на десятки метрів між окремими комп'ютерами, як у сучасних центрах обробки даних. Програмне забезпечення з підтримкою такого чипа забезпечує обмін даними між ядрами за долі секунди - такі показники раніше були науковою фантастикою. Водночас, допоміжні завдання можуть виконуватися на інших ядрах. При необхідності, програми зможуть керувати живленням процесора і тактовою частотою, вимикати або обмежувати швидкість роботи ядер, істотно знижуючи енергоспоживання. На прикладі експериментального чипа Intel прагне розібратись у керуванні та координуванні роботи великої кількості ядер, адже це дозволить вивести такі технології на масовий ринок. У майбутньому ноутбуки з обчислювальною потужністю, яку пропонує такий процесор, зможуть, наприклад, "сприймати" навколишній світ так само, як це робить людський організм, реагуючи на події з високою точністю. Наступного року компанія Intel планує створити більше сотні експериментальних чипів, які будуть доступні фахівцям десятків компаній і наукових центрів. Процесори дозволять розробляти нове програмне забезпечення та моделі програмування. До прикладу, у Європі такий чип планують використовувати у Цюріхському технологічному інституті